- трелювання
- —————————————————————————————трелюва́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
трелювання — я, с. Дія за знач. трелювати … Український тлумачний словник
трелювальний — а, е. Стос. до трелювання. Трелювальні роботи. || Признач. для трелювання. Трелювальна лебідка … Український тлумачний словник
трелювальник — а, ч. 1) Робітник, що займається трелюванням. 2) Машина, трактор за допомогою якого здійснюють трелювання … Український тлумачний словник